спотикач

спотикач
-у, ч.
1) Горілка або спирт, настояний на мускатному горісі і прянощах.
2) Місце, де спотикаються.
••

Лови́ти споти́качів — часто спотикатися.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "спотикач" в других словарях:

  • спотикач — Захисне загородження перед укріпленням у вигляді колючого дроту на невисоких кілочках висотою 30–40 см …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • спотикач — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • спотикайло — а, ч., розм. 1) Той, хто йде нерівною ходою, спотикається. 2) Те саме, що спотикач 1) …   Український тлумачний словник

  • горілка — (міцний алкогольний напій), гірка, зілля, зелений змій, адамові сльози, скажене молоко, ледащиця, веселуха; старка, вистоянка (витримана); сорокаградусна (міцністю 40 о); запридух (дуже міцна); оковита (високого ґатунку); сивуха (недостатньо… …   Словник синонімів української мови

  • спотикайло — 1 іменник чоловічого або середнього роду, істота той, хто спотикається спотикайло 2 іменник чоловічого роду спотикач …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»