- спотикач
- -у, ч.1) Горілка або спирт, настояний на мускатному горісі і прянощах.2) Місце, де спотикаються.••
Лови́ти споти́качів — часто спотикатися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
спотикач
Смотреть что такое "спотикач" в других словарях:
спотикач — Захисне загородження перед укріпленням у вигляді колючого дроту на невисоких кілочках висотою 30–40 см … Архітектура і монументальне мистецтво
спотикач — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
спотикайло — а, ч., розм. 1) Той, хто йде нерівною ходою, спотикається. 2) Те саме, що спотикач 1) … Український тлумачний словник
горілка — (міцний алкогольний напій), гірка, зілля, зелений змій, адамові сльози, скажене молоко, ледащиця, веселуха; старка, вистоянка (витримана); сорокаградусна (міцністю 40 о); запридух (дуже міцна); оковита (високого ґатунку); сивуха (недостатньо… … Словник синонімів української мови
спотикайло — 1 іменник чоловічого або середнього роду, істота той, хто спотикається спотикайло 2 іменник чоловічого роду спотикач … Орфографічний словник української мови
